БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ В ДІЇ: ЯК ЗАКОН ЗАХИЩАЄ ВІД ДИСКРИМІНАЦІЇ ЗА ВІКОМ
Безбар’єрність — це, окрім іншого, ще й створення рівних можливостей для людей будь-якого віку у доступі до державних послуг, працевлаштування та суспільного життя. Вік людини не може бути підставою для обмеження її прав чи можливостей.
Запобігання ейджизму — дискримінації за віком — передбачає усунення упереджень на кшталт «ще замолодий» або «вже запізно». Це базовий стандарт цивілізованого суспільства, у якому кожен має право на повноцінну участь у громадському житті.
Працевлаштування без вікових бар’єрів
Українське законодавство прямо забороняє дискримінацію у сфері праці.
- Відповідно до Кодексу законів про працю України, забороняється будь-яка дискримінація у трудових відносинах, зокрема за віком.
- Закон України «Про рекламу» забороняє вказувати бажаний вік кандидата в оголошеннях про вакансії. За таке порушення передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
- У разі відмови у працевлаштуванні з підстав віку особа має право оскаржити такі дії в судовому порядку.
Доступ до послуг і соціального життя
Безбар’єрність — це також про рівний доступ до адміністративних, освітніх і соціальних послуг незалежно від віку. Молодь має право бути почутою та брати участь у прийнятті рішень, а люди старшого віку — залишатися активними, затребуваними та залученими до життя громади.
Культура недискримінації
Ейджизм є формою упередженого ставлення, що обмежує права людини. Формування культури недискримінації означає створення середовища, у якому:
- не існує упереджень «тобі ще зарано» або «вам вже запізно»;
- забезпечуються рівні можливості для професійної реалізації;
- гарантується доступ до послуг та можливостей для розвитку у будь-якому віці.
Захист від дискримінації передбачає не лише санкції для порушників, а й формування комфортного та справедливого простору, де вік не є перешкодою для гідного ставлення до людини, її розвитку та самореалізації.
Нагадаємо, забезпечення безбарʼєрності є одним із ключових напрямів державної політики України та складовою захисту прав людини. Ця політика проводиться у рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, що була розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента України від 3 грудня 2020 року «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні».
