Інформаційні матеріали до початку російсько-української війни та повномасштабного вторгнення РФ в Україну
|
ж т •• и • • •••• Український інститут національної пам’яті |
|
Вступ Ключові повідомлення 20 лютого. День Героїв Небесної Сотні та початок Березень. Оборона Київщини, Чернігівщини, Херсонщини, Сумщини 14 березня. День українських добровольців У лютому 2014 року почалася сучасна російсько-українська війна. Тоді, Росія розв’язала проти України імперіалістичну - загарбницьку - й Від 2014 року Україна веде справедливу війну за збереження
|
|
час територій. 24 лютого 2022 року Росія розв’язала відкриту повномасштабну Ця війна принесла загрозу миру і безпеці європейського континенту, Війна в Україні та за Україну не почалася зненацька. Повномасштабний Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить Війна загартувала й згуртувала нас. Нині нас об’єднує пам’ять про У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, Це зрозуміли ті десятки і сотні тисяч українців, що добровільно стали до Тисячі українців займаються волонтерством. Вони дали шанс усім іншим Національна єдність забезпечила успішний опір російському агресорові. Героїчний опір українців - це не лише боротьба за фізичне виживання |
|
агресії РФ, на жаль, Україна має не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне Та українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську Варто усвідомлювати, що рівень загрози залишається високим. Сьогодні З 20 лютого по 14 березня відзначаємо низку дат, покликаних нагадувати 20 лютого Україна вшанує пам’ять Героїв Небесної Сотні під гаслом 24 лютого - день повномасштабного вторгнення РФ в Україну. 26 лютого - в День спротиву окупації Криму - вшановуємо мужність 14 березня - День українських добровольців. Сучасним опором російській агресії ми довели свою згуртованість, 20 лютого. День Г ероїв Небесної Сотні Помаранчева революція та Революція Гідності показали, що українське Під гаслом «Нас не подолати!» мільйони українців вийшли у 2004 та Із приходом до влади у 2010-му Віктора Януковича українці |
|
Врадіївському (2013) майданах. Тоді українці повстали через свавілля влади, Кульмінацією протестних виступів стала Революція Гідності. Вона Після перемоги Революції Гідності 20 лютого 2014 року Росія розпочала У березні 2014-го Росія почала розхитувати ситуацію в південних На початку квітня ворожі спецслужби перейшли до реалізації плану За даними Служби безпеки України, проросійські акції в Одесі взимку- 2 травня 2014 року в Одесі мав відбутися футбольний матч між одеським |
|
відбулися сутички. Шістьох одеситів, серед яких був сотник «Правого сектора», Місцеві підприємці, ресторатори, випадкові перехожі, які опинилися в Попри те, що нападники мали травматичну і вогнепальну зброю, а також Невдовзі на сходах Будинку профспілок розпочалася пожежа. Обставини 24 лютого. Повномасштабне вторгнення Цього дня 2022 року почалося відкрите збройне повномасштабне Рашисти розраховували на блискавичне захоплення України, адже були У перші місяці війни світ вражали факти, коли жителі міст у Харківській |
|
кияни чи одесити збирали пляшки і наповнювали їх коктейлями Молотова. Коли У всіх містах перед військкоматами утворилися черги з досвідчених «Як кажуть, не було де яблуку впасти. Як жарт можу додати, що була така 26 лютого. Спротив окупації в Криму 26 лютого - в День спротиву окупації Криму - вшановуємо мужність Це був час розгортання війни Росії проти України, яка почалася саме з Наступного дня близько 400 проросійськи налаштованих людей 26 лютого біля парламенту Криму відбувся проукраїнський мітинг, до |
|
незаконним формуванням «Народне ополчення Криму» та «казачими» організаціями, яких спеціально мобілізували проросійські сили. Загинули двоє громадян України після травм, отриманих, імовірно, в тисняві на площі. По допомогу до медиків звернулися 30 осіб. Проте наступного дня о 5-й ранку до парламенту й уряду Криму ввійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі. 28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за референдум. Російські підрозділи почали блокувати українські військові частини та об’єкти на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини. Псевдореферендум про статус Криму відбувся 16 березня 2014 року. Зрежисоване Росією «волевивлення» бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня росіяни захопили тральщик «Черкаси» ВМС України - останню силу, що тримала український прапор у Криму. Відтоді й донині півострів тимчасово окуповано Росією. Там тривають політичні переслідування громадських активістів. Березень. Оборона Київщини, Чернігівщини, Херсонщини, Сумщини та Миколаївщини На початку вторгнення в Україну у 2022 році РФ кинула всі сили на блискавичне захоплення Києва. Сухопутні війська РФ мали швидко просунутися обласними центрами з південного, північно-східного та східного напрямків і підступити до столиці. Її окупант планував взяти не більше як за 3-5 днів. На Київщині запеклі бої почалися вже в перший день повномасштабного вторгнення. Агресор намагався висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Ця колона російської техніки за 3 дні зайшла до Бучі, але далі не просунулася. Стійкий опір ЗСУ і територіальної оборони зірвав наміри РФ. Через безрезультатність спроб прорватися до Києва наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. На Чернігівщині основною логістичною артерією мав стати автошлях Нові Яриловичі - Чернігів, звідки залізницею та автошляхами через річку Десну переправлялися б засоби ведення війни. Опір українців на Чернігівщині - і військових, і місцевих жителів зламав усі плани ворога. Першими на Чернігівщині російського удару зазнало село Дніпровське на кордоні з Білоруссю, а також прикордонні пункти «Нові Яриловичі», «Грем’яч», «Сеньківка», аеродром у Ніжині, навчальний корпус 1-ї окремої танкової Сіверської бригади у Гончарівському. Вороже угруповання «Центр» заходило з |
|
боку Білорусі через Добрянку, Городню в напрямку Ріпок, Михайло- Коцюбинського, Шестовиці на Чернігів. До обіду 24 лютого загарбники зайшли в Семенівку, Г ородню, Седнів, Новгород-Сіверський. Найбільша колона ворожої техніки розтяглася на 34 кілометри. Того ж дня українська артилерія знищила дві передові колони росіян за 15 кілометрів від Чернігова в районі Рівнопілля, що зупинило наступ і дало змогу оборонцям зайняти позиції на висоті поблизу Новоселівки. Криваві бої в цій місцевості тривали до кінця березня. Утримати висоту було вкрай важливо - бо інакше Чернігів був би у росіян, як на долоні. Також стратегічне значення мав аеродром «Півці» на півночі Чернігова. У перші дні повномасштабного наступу бійцям Нацгвардії та ЗСУ вдалося втримати цю локацію. 25 лютого українські військові розбили колону російської техніки в Городні за 50 кілометрів від обласного центру. Проти російських танків голіруч виходили й мешканці сіл і містечок. Соцмережами ширилися емоційні відео з Бахмача, Корюківки, Городні, де люди намагалися зупинити ворожу техніку. Про її переміщення та місця розташування місцеві повідомляли ЗСУ. Чернігівці, готуючись до оборони та вуличних боїв, споруджували барикади, робили коктейлі Молотова. Кільце ворожих військ навколо Чернігова стискалося. Врешті єдиною шпариною, яка з’єднувала обласний центр з «великою землею», залишилося село Количівка на південь від Чернігова. Звідси в місто вела пряма дорога через міст над Десною. Цим мостом евакуювали цивільних, завозили з Києва гуманітарну допомогу та військову амуніцію. Захопивши Количівку, росіяни могли б штурмувати Чернігів. Отримавши відсіч у Количівці, росіяни штурмували сусіднє село Лукашівку, яка таки потрапила в тимчасову окупацію. Ворожа авіація по декілька разів на день завдавала ударів по Чернігову. Критичним моментом стало знищення ворогом 23 березня останнього автомобільного мосту через Десну. Місто опинилося на межі гуманітарної катастрофи. Наприкінці березня бліцкриг остаточно провалився. Російські війська сконцентрувалися на Сході України. Північна фортеця вистояла, відтягнувши на себе значні сили російської армії, які звідси так і не дійшли до Києва. 28 березня вони почали відступати, а на 2 квітня переважно вийшли за державний кордон. На Сумщині першими опір ворогу чинили місцеві жителі й тероборона - коктейлями Молотова і стрілецькою зброєю, а подекуди і беззбройними зупиняли колони російської техніки. «Щоб не було у нас ні ЛНР, ні ДНР, і СНР щоб не було. У нас одна вільна Україна. В Росію не хочемо. Ми її сюди не звали, не просили. А зараз будемо пригощати коктейлями [Молотова]», - сказав місцевий житель кореспондентці «Суспільне: Суми» 1 березня 2022 року. |
|
Масовий спротив місцевого населення і злагодженість територіальної оборони Весь світ облетіли кадри з Херсонщини, на яких беззбройні люди голіруч Усі дев’ять місяців окупації Херсонщини на непідконтрольних територіях 14 березня. День українських добровольців 14 березня вшановуємо українських добровольців. Ця дата обрана не Навесні того ж року при облдержадміністраціях розпочали набір до Загалом у 2014-2015 роках у бойових діях на сході України брали участь |
|
цивільних добровольців за десять років війни стали досвідченими військовими Масштабний добровольчий рух піднявся також у відповідь на вторгнення Іематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті Віртуальний музей російської агресії - платформа, на якій можна Інтерактивна карта: https://surl.li/evmoov Визволені регіони: матеріали до річниці деокупації: https://uinp.gov.ua/informacivni-materialv/vvzvoleni-regionv-materialv-do-richnvci- Серія матеріалів Російсько-українська війна: історичний контекст: Колекція зібраних свідчень учасників та очевидців сучасної війни «Вистояли - переможемо!» - інформаційні матеріали до річниці https://uinp.gov.ua/informacivni-materialv/vchvtelvam/metodvchni- https://uinp.gov.ua/informacivni-materialv/vchvtelvam/prezentacivi/vvstovalv- Інформаційні матеріали до 10-ої річниці від початку російсько- https://uinp.gov.ua/informacivni-materialv/vchvtelvam/metodvchni- Виставки: «Україна. Війна в Європі»: https://uinp.gov.ua/vvstavkovi-proektv/vvstavka-ukravina-vivna-v-vevropi |
|
«Козацьке коріння Донеччини та Луганщини»: http://surl.li/ahcvts «Вогонь та Мистецтво: Сага Героїв»: http://surl.li/nyqafu «Голоси Революції Гідності»: http: //surl.li/sewpiv Цикл «Нескорені»: http://surl.li/ungqpw Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну»: http://surl.li/fbmagd «Історії місць війни» - відеофіксація спогадів: http://surl.li/gtwaba Серія банерів про перший рік війни: http: //surl.li/rzkj on Проєкт «Діалоги про війну»: https://surl.li/itwkrg Над матеріалами працювали співробітниці Українського інституту національної пам’яті: Олена Охрімчук, Ганна Байкєніч, Вікторія Скуба |
