1 травня в Україні: що це за свято, історія виникнення, дата створення,традиції.
1 травня в Україні: що це за свято, історія виникнення, дата створення,традиції.
Перше травня – свято, що відзначається в багатьох країнах світу.
У Білорусі, Китаї, Киргизії, Пакистані та Шрі-Ланці 1 травня відзначається як День праці. В Росії та Таджикистані цей день відомий як День весни й праці. В Україні цю дату до 2017 року відзначали як День міжнародної солідарності робітників, потім день був перейменований в "День праці".
Історія появи свята: що сталося 1 травня
Свято було введено в 1889 році II Інтернаціоналом і присвячене пам'яті подій перших днів травня 1886 року в Чикаго – під час страйку у рамках загальнонаціональної кампанії за введення 8-годинного робочого дня.
Ситуація в Чикаго була напруженою ще за кілька років до подій 1886 року. Жахливі умови праці, низька заробітна плата і робота до дванадцяти годин на день були стандартними. Крім того, антикапіталістичні настрої підігрівалися радикальними агітаторами, які боролися за восьмигодинний робочий день.
Опір робочих обернувся проти власника McCormick Harvester Co., який мав намір модернізувати завод, що звільнило б величезну кількість співробітників. Це призвело до страйку робітників, у результаті якого власник фабрики був змушений піти на радикальні поступки. Проте це тривало недовго. Вже у лютому 1886 року він звільнив всіх співробітників. Замість них найняв нових, безпека яких повинна була контролюватися групою з декількох десятків охоронців.
Сталося протистояння – профспілкові активісти швидко пішли в наступ. Розпочалася підготовка до оголошеної 1 травня демонстрації. Її метою було відстояти восьмигодинний робочий день. Демонстрацію очолював Альберт Парсонс – профспілковий діяч, анархістський комуніст, відстоював права афроамериканців. Попри побоювання багатьох людей, хода пройшла без кровопролиття. У ній взяли участь десятки тисяч осіб.
4 травня Август Спис — американський анархіст, редактор, видавець німецького походження — організував мітинг на площі Хеймаркет, під час якого сталася бійка між новими робочими, що покидали завод у Маккорміку, і демонстрантами. Втрутилося понад двісті поліціянтів з револьверами й кийками. Важко визначити точну кількість жертв. За різними даними, від двох до п'яти робітників було убито, близько шести отримали серйозні поранення, багато хто були побиті. Август Спис, вражений жорстокістю поліції, закликав робітників прийти на демонстрацію на наступний день.
Англійський анархіст Картер Харрісон, присутній на демонстрації, заявляв, що немає ніяких ознак того, що поліції доведеться втручатися. В результаті сильних дощів того дня на площі залишилося лише близько 200 осіб. Раптово з невідомих причин 180 поліціянтів на чолі з капітаном Джоном Бінфілдом кинулися до демонстрантів.
За мить бомба потрапила у бік поліції. Один офіцер загинув на місці, декілька отримали поранення. У відповідь поліція відкрила вогонь по демонстрантах. Число вбитих робочих невідомо. У хаосі, який панував на площі, багато поліціянтів були застрелені їх колегами. Ця подія відома як Бунт на Хеймаркеті (Haymarket Riot).
В результаті цих інцидентів сталися різкі репресії проти профспілкових активістів. Всі ці дії були спровоковані чиказькими газетами, близькими до істеблішменту. Нарешті, вісім осіб постали перед судом. Серед них три головних організатори травневого мітингу і п'ять профспілкових активістів, які навіть не брали участь у мітингу.
Процес розпочався 21 червня 1886 року. Всіх звинувачували у вбивстві поліціянтів, загиблих на місці в результаті вибуху. Ніхто не очікував, що за відсутності доказів обвинувачуваний може бути засуджений за суворим вироком. Однак, сім чоловік були засуджені до смертної кари. 11 листопада 1887 року були повішені: Парсонс, Енгель, Спис і Фішер. Напередодні Луї Лінг наклав на себе руки у своїй камері. Інші, які були помилувані, покинули в'язницю через сім років. Цьому посприяла кампанія на чолі з робочим рухом, в результаті якої вироки були скасовані.
Нині історики підозрюють, що бомба була скинута поліційним агентом, що співпрацював з капітаном Джоном Бинфілдом.
Через три роки після трагічних подій, в 1889 році, конгрес II Інтернаціоналу визнав 1 травня Днем праці. Таким чином, вони хотіли гідно оцінити прихильність справі багатьох жертв, понесених робочим рухом в результаті кривавих інцидентів, і в їх честь щороку згадувати події того дня.
Традиції на 1 травня: маївки
З Днем праці тісно пов'язане виникнення такого поняття, як "маївки". Як правило, під ним мають на увазі пікнік – дорослі роблять заготівлю до пікніка, беруть з собою дітей і разом з друзями святкують перше травня на природі.
